но.

  • Ти мені не віриш? - образилася Фатіма. - Ну, так скажи, як ти  счи-

танеш гроші, коли підраховуєш вечорами виручку?

  • Звичайно вважаю, - відповів Касим. - Складаю в купки  динари  і

дирхеми і перераховую. А як налічу сотню, загинаю  палець,  аби  не

помилитися. Та що ти такі дурощі запитуєш?

  • Ні, не дурощі! - закричала Фатіма. - Ти ось рахуєш  динари  на

десятки і сотні, а Зейнаб, дружина твого брата, вважає  заходами.  Ось  що

вона залишила в моїй мірці.

І Фатіма показала йому динар, який прилипнув до дна мірки.

Касим оглянув його з усіх боків і сказав:

  • Хай мене не звуть Касимом, якщо я не допитаюся, звідки у Али-баби

взялися гроші. Хитрістю або силоміць, але я відберу їх у нього!

І він зараз же відправився до свого брата. Алі-баба тільки що вернул-

ся з гори і відпочивав на кам'яній лаві перед будинком. Він дуже зрадів

Касиму і сказав:

  • Ласкаво просимо тобі, Касим! Ти не часто буваєш у мене. Що  при-

вело тебе до мене сьогодні, та ще в таку пізню годину?

  • Добрий вечір, брат мій, - поважно сказав Касим. - Мене привела до тебе

велика образа.

Образа? - здивувався Алі-баба. - Чим же міг я, бідний дроворуб,  образити

старшину ринку?

  • Ти тепер багатше за мене, - сказав Касим. - Ти міряєш золото  заходами.

Ось що моя дружина знайшла на дні мірки, яку  вона  позичила  твоїй  дружині

Зейнаб. Не обманюй мене: я все знаю! Чому ти приховав від мене, що раз-

багатів? Напевно, ти кого-небудь пограбував?

Алі-баба зрозумів, що Касим відвідав його таємницю, і вирішив у  всьому  приз-

наться.

  • Про брат мій, - сказав він, - я зовсім не хотів  тебе  обманювати.  Я

лише тому нічого тобі не розповів, що боявся злодіїв і  розбійників

які можуть тебе убити.

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21