Алі-баба і сорок розбійників
сказав:
- Дивися, Зейнаб, заховай це золото і не говори про нього нікому. Люди
подумають, що ми і справді кого-небудь пограбували, і донесуть на нас султа-
ну, і тоді він відніме у нас все золото і посадить нас в підземеллі. Да-
вай викопаємо яму і заховаємо туди золото.
Вони вийшли в сад, викопали при світлі місяця яму, склали туди все золо-
то, а потім знову закидали яму землею.
Покінчивши з цією справою, Алі-баба ліг спати. Зейнаб теж лягла, але вона
ще довго ворочалася з боку на бік і думала:
"Скільки ж золото привіз Алі-баба? Як тільки розвидніється, я пересчи-
таю всі монети до останньої!"
На наступний ранок, коли Алі-баба, як завжди, виїхав на гору, Зейнаб
побігла до ями, розкопала її і почала перераховувати динари.
Але їх було так багато, що Зейнаб не могла злічити. Вона не дуже хо-
рошо вважала і весь час збивалася. Нарешті це їй набридло, і вона сказа-
ла собі:
- Краще я візьму міру і переміряю золото. Ось тільки міри у мене немає.
Доведеться попросити у Фатіми.
А Касим з Фатімою жили в сусідньому будинку. Зейнаб зараз же побігла до
ним. Увійшла до сіней і сказала Фатімі:
- Зроби милість, позич мені ненадовго міру. Я сьогодні ж поверну її
тобі.
- Добре, - відповіла Фатіма, - але моя міра у сусідки. Зараз я сходжу
за нею і дам її тобі. Почекай тут в сінях, у тебе ноги брудні, а я
тільки що постлала чисті рогожі.
Все це Фатіма вигадала. І мірка, якою міряли крупу, висіла на
своєму місці - в кухні, над вогнищем, і рогож вона не міняла вже днів де-
сять. Насправді їй просто дуже хотілося взнати, для чого Зейнаб
раптом знадобилася мірка, - адже Фатіма добре знала, що в будинку в
Али-баби давно вже немає жодної крупи. А запитувати Зейнаб вона не бажала:
Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21