Наставав вечір, вже темніло. Отаман попрямував прямо до будинку Касима  і

побачив, що біля воріт  сидить  людина,  весела  і  привітна.  Це  був

Алі-баба. Отаман підійшов до нього і  низько  вклонився,  торкнувшись  рукою

землі.

  • Добрий вечір, поважний купець, - сказав він. - Я чужоземець, з дале-

який країни. Я привіз запас дорогого масла і сподівався продати його у вашому

місті. Але мої мули втомилися від довгої дороги і йшли повільно. Коли я увійшов

у місто, вже настав вечір і всі лавки закрилися. Я обійшов все  місто

аби знайти нічліг, але ніхто не хотів пустити до себе чужоземця. І ось я

прошел мимо тебе і побачив, що ти людина  привітна  і  привітна.  Не

чи дозволиш ти мені провести у тебе одну ніч? Я складу свої  глеки  на

дворі, а завтра рано вранці відвезу їх на ринок і продам. А потім  я  виїду

назад в мою країну і буду всім розповідати про твою доброту.

  • Входь, чужоземець, - сказав Алі-баба. - У мене місця багато.  Рассед-

гавкіт мулів і задай їм корму, а потім ми вечерятимемо. Ей, Марджана,  по-

сади собак на ланцюг, аби вони не куснули нашого гостя!

  • Дякую тобі, про поважний купець! - сказав отаман  розбійників.  -

Хай виконаються твої бажання, як ти виконав моє прохання.

Він ввів своїх мулів в двір і розвантажив їх біля  стіни  будинку,  обережно

знімаючи глеки, аби не забити розбійників. А потім нагнувся до  кувши-

нам і прошепотів:

  • Сидите тихо і не рухайтеся. Вночі я вийду до вас і сам поведу вас в

будинок.

І розбійники пошепки відповіли з глеків:

  • Слухаємо і покоряємося, отаман!

Отаман увійшов до будинку і піднявся в кімнату, де вже був приготований сто-

лице для вечері. Алі-баба чекав його, сидячи на низенькій  лавці,  покритій

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21