до будинку нашого ворога.

  • Слухаємо і покоряємося тобі, отаман, - сказали розбійники, і все ста-

чи поздоровляти Ахмеда з успіхом.

А Ахмед зірви-голова ходив гордий і говорив:

  • Ось побачите, я буду помічником отамана.

Він всю ніч не спав, чекаючи ранку, і, як тільки розвиднілось,  схопився

і розбудив розбійників. Вони наділи широкі бухарські халати, білі чалми

і туфлі із заломленими шкарпетками, заховали під халати ножі і пішли в місто. І

всі, хто їх бачив, говорили:

  • Це бухарці. Вони прийшли в наше місто і оглядають його.

Попереду всіх йшов Ахмед з отаманом. Довго водив Ахмед своїх  товаришів

по місту і нарешті відшукав потрібну вулицю.

  • Дивитеся, - сказав він, - ось цей будинок. Бачите, на воротях хрест.
  • А ось ще хрест, - сказав інший розбійник. - В якому ж будинку живе

наш ворог?

  • Та геть і на тому будинку хрест! І на цьому! І тут  хрест!  Та  тут  на

всіх будинках хрести! - закричали раптом останні розбійники.

Отаман розсердився і сказав:

  • Що це означає? Хтось перехитрив тебе, Ахмед! Ти не виконав пору-

чения, і не припаде тобі більше з нами розбишакувати. Я сам відрубаю тобі

голову!

І коли вони повернулися в ліс, жорстокий отаман відрубав голову Ахмеду. А

потім сказав:

  • Хто ще візьметься відшукати будинок нашого ворога? У кого хватит храброс-

ти? Хай не пробує це зробити ледачий або слабкий!

  • Дозволь мені спробувати, про отаман, - сказав один з розбійників, Му-

хаммед Плішивий. - Я - людина стара, і мене так легко не проведеш.  А

якщо я не виконаю доручення, страти мене так само, як ти стратив Ахмеда.

  • Йди, Мухаммед, - сказав отаман. - тебе  чекатиму  до  завтрашнього

вечори. Але дивися: якщо ти не знайдеш і не покажеш мені будинок нашого  вра-

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21