Алі-баба і сорок розбійників
лише старий черевичник сидів під своїм навісом і, розклавши інструменти
чекав замовників.
Ахмед зірви-голова підійшов до нього і, вклонившись, сказав:
- Добрий ранок, дядечко. Як ти рано вийшов на роботу! Якби я не
побачив тебе, мені припало б ще довго чекати, поки відкриється ринок.
- А що тобі потрібне? - запитав старий черевичник, якого звали Муста-
фа.
- Я чужий у вашому місті, - відповів Ахмед. - Лише сьогодні вночі я
прийшов сюди і чекав до світанку, поки не відкрили міські ворота. У цьому
місті жив мій брат, багатий купець. Я прийшов до нього з далеких країн
аби побачити його, і, личить до міста, почув, що його знайшли в лісі
мертвим. Тепер я не знаю, як відшукати його рідних, аби поплакати про
йому разом з ними.
- Ти говориш, твій брат був багатий купець? - запитав черевичник. - В
нашому місті недавно ховали одного купця, і я був на похоронах. Дружина
купця говорила, що його розтерзали вовки, але я чув від одного челове-
но, що це неправда, а що цього купця насправді знайшли в лісі уби-
тим, без голови, і потай привезли додому в мішку.
Ахмед зірви-голова дуже зрадів. Він зрозумів, що цей багатий ку-
пец і є та людина, яку убив отаман.
- Ти можеш мене провести до його будинку? - запитав Ахмед черевичника.
- Можу, - відповів черевичник. - Але лише як же мені бути з роботою?
Раптом хто-небудь прийде на ринок і захоче замовити мені туфлі, а мене не
буде на місці?
- Ось тобі динар, - сказав Ахмед. - Візьми його за збитки, а коли ти
покажеш мені будинок мого брата, я дам тобі ще динар.
- Спасибі тобі за твою щедрість! - вигукнув обрадуваний Мустафа. -
Аби заробити цей динар, мені потрібно цілий місяць ставити на туфлях
Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21