погнавши їх перед собою, поскакали.

А Фатіма весь день просиділа біля вікна - все чекала, коли здадуться мули

із скринями, повними золото. Але час проходило, а Касима все  не  було.

Фатіма прочекала день, прочекала  ніч,  а  вранці  з  плачем  прибігла  до

Али-бабе.

Алі-баба сказав:

  • Не тривожся, Фатіма. Я зараз сам поїду на гору і взнаю, що  слу-

чилось з Касимом.

Він негайно ж сів на осла і поїхав в ліс, прямо до печери. І як тільки

увійшов до печери, побачив, що його брат лежить мертвий на мішках з грошима.

Алі-баба виніс тіло Касима з печери, поклав його в мішок і сумний

поїхав додому, думаючи про себе:

"Ось до чого довела Касима жадність! Якби він погодився  розділити

зі мною гроші і не захотів забрати собі їх всіх,  він  і зараз був  би

живий".

Алі-баба влаштував Касиму пишні похорони, але нікому не сказав, як по-

гинув його брат. Фатіма говорила всім, хто проводжав Касима на кладовищі, що

її чоловіка розтерзали в лісі дикі звіри.

Коли Касима поховали, Алі-баба сказав Фатімі:

  • Знаєш що, Фатіма, продай мені твій будинок, і житимемо разом. Тоді

і мені не доведеться будувати нового будинку, і тобі не так страшно буде  жити

одній. Добре?

  • Про Алі-баба, - сказала Фатіма, - мій будинок - твій будинок, і  все,  що  в

мене є, належить тобі. Дозволь лише мені жити з вами - більше мені

нічого не потрібно.

  • Ну, ось і добре, - сказав Алі-баба, і вони із Зейнаб і Фатімою зажи-

чи разом.

Алі-баба ще кілька разів їздив в печеру і вивіз звідти багато  золо-

та, дорогоцінного одягу, килимів і посуду. Щодня у нього на кухні  го-

товилась їжа не лише для нього самого, Зейнаб і Фатіми, але і для  всіх

його бідних сусідів, яким нічого було є. А коли сусіди дякували

Сторінки : 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21